Мої досягнення

Опис досвіду роботи

Викладання – нелегка найшляхетніша справа, і, незважаючи на її  важкість, вона може приносити велику радість тому,хто вміє пробуджувати молоді уми (Ромен Роллан).

Сучасна епоха – це епоха змін, інновацій, епоха інтелекту, соалізації, яка диктує нові умови життя, пропагує інші цінності, висуває нові вимоги до людини майбутнього. І для того, щоб іти в ногу з часом і постійно задовольняти запити високоерудованих і допитливих учнів, сучасний учитель не може залишатися на старих позиціях і зупинятися на досягнутому, хоча відкидати усе добре апробоване старе теж немає сенсу.

Сьогодення від школи вимагає не лише високої теоретичної підготовки й практичних умінь і навичок, а й усвідомлення тих проблем, які ставить людство.

Тому у своїй педагогічній діяльності керуюся впровадженням процесу  соціалізації не тільки в навчання  , а у центр навчально-виховного процесу ставлю особистість дитини.

       Створення ситуації успіху, сприятливих  умов для повноцінної діяльності кожної дитини -  основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між учителем і учнем. Саме тому я зупинилась на вирішенні науково-методичної проблеми: «Соціалізація  як засіб формування життєвої  позиції  учнів на уроках української літератури».

Моїм педагогічним кредо є слова Ліни Костенко  «Я вибрала долю собі сама…І що зі мною станеться –у мене жодних претензій нема  до Долі – моєї  обраниці» . Спілкуючись із дітьми, навчаючи їх, отримую величезне задоволення від того, що комусь потрібна моя порада, що маю можливість передати свої знання, запалити вогник у дитячих серцях, допомогти досягнути успіхів у розвитку творчих здібностей, та й, зрештою, набуваючи досвіду, удосконалююсь як учитель – словесник.

У своїй роботі прагну до того, щоб достукатися до серця кожного учня, намагаюся пробудити бажання до співпраці та самореалізації кожної особистості в міру її потенційних можливостей, навчаю  учнів бути високодуховними і толерантними, поважати один одного  та цінувати себе, не боятися розкритися та відстояти власну позицію.

Вважаю, що реалізувати усі ці завдання дає можливість використання процесу соціалізації      на уроках української мови та літератури.

         Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є:

   -  підготовка не мовознавців-теоретиків, а соціально освічених людей;

-    навчання не словом, а справою;

 -  проведення його не для учнів, а разом з ними;

 - спрямування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;

 -  забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

Актуальність і перспективність досвіду :

 -   сформованість інтересів і потреб особистості, націленої на певний аспект соціальних цінностей;

  -  сформованість соціальної поведінки, яка характеризується рефлексією особистості на соціум, що породжує їхню взаємообумовленість;

 -   ознайомленість із соціальним простором.

 -  наявність таких якостей, як працездатність і цілеспрямованість

-   уміння враховувати точку зору інших людей, толерантно ставитися до їхніх думок;

-    уміння працювати в команді, здатність до участі у спільному прийнятті рішень;

 -   здатність брати на себе відповідальність і приймати рішення в проблемних ситуаціях…

Мета моєї роботи полягає у тому, що :

- упровадження соціалізації в навчання  є засобом розвитку соціально адаптованої особистості.

-   сприяти розвитку природніх задатків та обдарувань кожного учня  з урахуванням його інтересів, мотивів, системи цінностей;

-   сприяти атмосфері співробітництва, взаємодії вчителя й учнів;

-    дати якісні знання.

І єдиним, найефективнішим засобом досягнення мети, на мою думку, є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвиткові творчої особистості.

Теоретичну базу досвіду становлять    дослідження  Б. Скіннера та Дж. Долларда, які вважали, що становлення особистості відбувається у процесі научання людиною соціальних норм. Ч. Кулі та Дж. Мід вважали, що одним із механізмів соціалізації є модель міжособового спілкування», згідно з якою індивід, дивлячись на себе очима інших людей, засвоює в результаті безлічі інтеракцій правила співжиття.   

Провідна ідея досвіду полягає у визначенні шляхів підвищення результативності організації навчально- виховного процесу в  тому, щоб будувати свої уроки на основі потреб кожного учня, максимально забезпечити прояв активності, самостійності, розвивати ситуацію успіху, творчості, поважати інтереси кожного.

 Результативність досвіду:

-        підвищився інтерес до вивчення предмета;

-        учні із більшим бажанням беруть участь у конкурсах, у засіданнях творчих студій;

 -     поступово намічається тенденція зростання успішності, підвищення відсотка якості знань.

       За своїм потенціалом досвід має інноваційне  підґрунтя, бо дозволяє впроваджувати  процес  соціалізації в навчання    шляхом використання на уроці інтерактивних форм роботи, які спрямовані на розвиток компетентної, високоінтелектуальної, високоерудованої та творчої  особистості, дає можливість розвивати природні задатки і здібності учнів, поставити в центрі навчання дитину, її прагнення і бажання, утверджує   віру у можливості кожної дитини, робить їх упевненими у своїх силах. Це також дозволяє вчителю самому інтерпретувати різні підходи організації навчально-виховного процесу.

     Реалізації  процесу  соціалізації в навчання  підходу сприяють такі  позиції:

-        задіяння учнів в індивідуальному цілепокладанні  і складанні плану уроку;

-       свободу у виборі різних форм навчання;

- вибір учнями предметного змісту різної складності;

-оцінювання не тільки результатів, а й процесу діяльності;

-співпраця в режимі діалогу учителя й учнів, можливість висловити й обговорити думку.

Спираючись на основні позиції для реалізації  процесу  соціалізації в навчання      , для того, щоб учні визначили самостійно цілі, які вони ставлять собі  на цей урок, пропоную заповнити технологічні картки .

Технологічна картка 1

 Цілевизначення

На уроці я хочу:

-дізнатися більше про…

-обмінятися думками про…

-повторити з теорії літератури…

-зрозуміти цінність твору…

-висловити власну думку про…

-пригадати…

-продемонструвати…

--спробувати себе в…

Технологічна картка 2

Рефлексія

На сьогоднішньому уроці я:

-  дізнався…

- навчився…

- пригадав…

- найбільший мій успіх…

- найбільші мої труднощі…

- мої побажання на наступний урок ( що б я хотів почути, зробити, чого хотів би навчитися) …

Або на етапі рефлексії пропоную заповнити листки самооцінки.

Листок самооцінки

Щоб створити відповідну установку для сприйняття теми уроку, пропоную намалювати смайлик, пояснити, чому саме такий; прослухати аудіозапис і запитати, з яким настроєм асоціюється, чому ми його прослухали, чи записати у зошиті сусіда по парті побажання на урок.

На етапі         застосування вивченого      залучаю дітей до складання плану діяльності на уроці чи опорних схем, таблиць. 

Наприклад, оголосивши тему уроку «Складнопідрядне речення. Види підрядних речень» запитую в учнів: «А як ви б хотіли організувати роботу сьогодні? За яким планом бажаєте працювати, що хочете робити, щоб вивчити цю тему?»

В організації виконання запланованих завдань використовую роботу в парах, у групах, метод «Навчаючись - учусь», «Ажурна пилка», «Мозковий штурм», "Навчаючи- учусь", "ситуаційна драматизація".

Звертаю увагу й на   диференціацію навчання, даю можливість учневі самому вибрати із запропонованих завдань таке, яке йому під силу.

Намагаюся у своїй діяльності стимулювати учнівську творчість, тому пропоную із «банку творчих завдань» вибрати те, яке подобається, яке до душі.

Ціную кожну висловлену думку та спонукаю до того, щоб учні не боялись спілкуватися, доводити свою позицію.

   Для розвитку творчих здібностей та розвитку мовлення школярів  послуговуюсь такими прийомами процесу  соціалізації в навчання  :

1. «Співзвучність позицій»

§  Які слова автора поезії співзвучні з вашими думками?

2. «Якби я був автором…»

§  Як би ви завершили цей твір, що б хотіли змінити?

3. Написання творів -  перевтілень «Я дерево», «Я сніг», «Я калина»…

4. «Творець афоризмів»

§  Стань творцем афоризмів, дописавши речення:

«Завдяки любові…»

«Світ треба змінити на …»

«Якби ми усі були чуйними, то…»

«Найголовніше в житті…»

5. «Щоденник подвійних нотаток» (за твором Б.Харчука «Планетник»)

6. Прийом перевтілення в персонажа

Ви – Наталка Полтавка.

Сьогодні до Вас прийдуть свати від нелюба.

Що відчуваєте? Як плануєте діяти? Чому? Опишіть свій стан.

         Щоб зацікавити учнів, спонукати до активності та читання художнього твору найпасивніших, використовую дидактичні ігри.

         Мною розроблено матеріали ігрові до уроків української літератури у 6 класі. Наведу кілька прикладів

         Використовую ігри «Літературні пазли», «Біографічне лото», «Літературні шахи», «Цитатний серпантин».

Гра «Літературні шахи»

Ходом шахового коня прочитайте рядки з поеми Т. Шевченка «Тарасова ніч». Поясніть, як розумієте ці слова.

Кросворд «Художні засоби у поемі Шевченка «Тарасова ніч»»

1. Над річкою, в чистім полі (епітет).
2. Червоною гадюкою несе Альта вісті (порівняння).
3. Було колись в Україні – лихо танцювало (уособлення).
4. Кругом хвилі, як ті гори: Ні землі, ні неба… (гіпербола).
5. «Лягло сонце за горою, зірки засіяли                                                                                                                                                                                                                           Як став місяць серед неба                                                                                                                                                                                            ,                                  Ревнули гармати». (метафори)

«Літературне намисто» за поемою

М. Вороного «Євшан-зілля»

Впорядкувати події твору відповідно до їх розгортання, «нанизавши намистинки» на нитку.

3. І гудець по струнах вдарив!

Наче вітер у негоду,

Загула невпинна пісня –

Пісня вільного народу…

6. Де того єднання взяти,

Того зілля привороту,

Що на певний шлях направить, –

Шлях у край свій повороту?!

2. Краще в ріднім край милім

Полягти кістьми, сконати,

Ніж в землі чужій ворожій

В славі й шані пробувати

1. І схилилася стареча

Голова гудця та груди –

Там, де пустка замість серця,

Порятунку вже буде.

4. Заспівай ти йому пісню

Нашу, рідну, половецьку,

Про життя привільне наше,

Нашу вдачу молодецьку.

5. Зажурився, засмутився…

Вдень не їсть, а серед ночі

Плаче бідний та зітхає,

Сну не знають його очі.

7. Жив у Києві, в неволі

Ханський син, малий хлопчина,

Половецького б то хана

Найулюблена дитина

9. Єсть одно оповідання,

Що зворушує у серці

Найсвятіші сподівання

8. Україно, мамо люба!

Чи не те ж з тобою сталось,

Чи синів твоїх багато

На степах твоїх зосталось?

Кросворд «Сходинки»

(за  твором Емми Андієвської «Казка про яян»)

1. Проявом егоїзму є любов до… (Я)
2. Особовий займенник (Ти)
3. Казкова країна егоїстів (Яян)
4. Посада на кораблі (юнга)
5. Жанр прозового твору (казка)
6. Знаряддя праці, що застосовують у будівництві (кельма)
7. Епітет до слова брама (ласкава)
8. Синонім до слова прірва (провалля)
9. Дорогоцінне каміння (самоцвіти)

«Цитатний серпантин»

(за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник)

Учні одержують 2 листки. На одному – невпорядкований план оповідання, а на другому – цитати з твору, що відображають певні події. Завдання: впорядкувати план і до кожного пункту підібрати відповідну цитату.

План оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник»

§  Федько намагається застерегти Толю від необдуманого вчинку.

§  Хлопці побились об заклад.

§  Халамидник щасливо добирається до берега.

§  Бідненький хазяйський син завжди піддавався спокусам розбишаки.

§  Федько видумав нову забаву.

§  Життя обірвалося.

§  Халамидник одбирає у хлопців змія.

§  Шибайголова усю провину бере на себе.

§  Часті покарання від батька за скоєне.

§  Халамидник швидко приймає рішення.

§  Біда випробовує людину.

§  Федько – хлопець непосида.

§  Федько ніколи не видає товаришів.

Цитати з оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник»

§  «Але й тут Федько не як усі діти поводиться. Він не плаче, не проситься, не обіщає, що більше не буде». (3)

§  «Федькові ж неодмінно, щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному кроці». (1)

§  «Нічого, стара… За все бити не можна.  За що й бити, а за що й хвалити». (4)

§  «Гаврик плаче, а Федько намотує нитку на руку й помалу задом йде додому. Вигляд у нього гордий». (2)

§  «Я тобі, паршивцю, скільки раз казав: «Не смій з панами водитися. Не кумпанія вони тобі»» (5)

§  «Один хлопець хотів поїхати на кризі, та злякався, а я завтра поїду». (6)

§   «Хлопці починають од щастя пищати, боротися, кидати каміння у кригу». (8)

§  «Толі зробилось страшно. В руках стало якось дуже холодно, ноги ослабли».  (9)

§  «В руках йому була довжелезна палиця, в яку він почав забивати гвіздка». (10)

§  «Але крижину в цей час підбило до берега, й Толя, як стріла, вилетів з неї». (11)

§  «Федько глянув на Толю, той великими, повними страху й тоски очима дивився прямо на нього». (12)

§  «Толя підійшов до вікна, перекрутився на одній нозі й побіг гратися з чижиком». (13)

Упроваджую у свою практику проведення нестандартних уроків. Таку заняття  змушують учнів активно переживати, включатися в роботу, співпрацювати з учителем, тобто проявити якості, необхідні для творчої діяльності. На своїх уроках я всіляко заохочую творчість. Так у 5 – 7 класах використовую такі прийоми та форми роботи:

§  уроки - рольові ігри;

§  літературні екскурсії;

§  уроки- КВК;

§  уроки- театралізації;

-    уроки- мандрівки;

-    урок- парад літературних героїв.

Наведу декілька прикладів із досвіду. Тема. А. Чайковський «За сестрою». Відтворення історичних подій із позиції гуманізму.

Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку («Кольоровий настрій»).

Учні створюють палітру свого настрою, використовуючи кольоропис       Лутошкіної О.Н., яка подає такі значення кольорів: червоний – радісний; жовтий – приємний; зелений – спокійний; синій – незадоволений, сумний; фіолетовий – тривожний, напружений; чорний – повний занепад, смуток; білий – важко відповісти.

2. Актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань.

Завдання вчителя – поставити перед учнями просту, зрозумілу, привабливу для них мету в межах вікових інтересів та захоплень вихованців. Маючи особистісну зацікавленість, учень буде налаштований на ефективний процес діяльності.

2.1.Гра «Пароль».

- Пригадаймо деякі поняття з історії літератури, якими ми послуговуватимемося сьогодні на уроці. Продовжте речення:

- прозовий твір оповідного характеру з динамічним розвитком сюжету; зазвичай у ньому відображено один епізод із життя героя (оповідання);

- епічний твір розповідного характеру, значний за обсягом, у якому докладно розповідається про події, що відбувалися з героями протягом тривалого часу (повість).

Пропоную учням швидко згадати деякі поняття(експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка), щоб підготувати їх до сприйняття сюжету повісті А Чайковського. «За сестрою» та з’ясування змісту нових термінів (сюжет, композиція).

2.2.Укладання «Квітки цінностей».

Проблема людських стосунків у казці-притчі Е.Андієвської «Говорюща      риба» 6 клас

Як ставиться письменниця до своїх персонажів?

Кого, на вашу думку, зобразила автор в алегоричних образах риби й рибалки? («Незвичайних», невизнаних людей.)

А в образі жінки? (Примітивізм, бездуховність.)

Як ви тепер можете тлумачити епіграф? (Саме через те, що риба творить слова (говорить), вона гине; рибалка через свою мовчазність і невміння говорити з іншими втрачає друга; жінка через надмірну балакучість і невміння слухати вбиває рибу.)

Порівняльна характеристика світів притчі.

У яких світах відбуваються події у казці? (Світ риб і світ людей.)

Розгляньте рисунок «Два світи у творі: спільне і відмінне» (рис. 1).

Яким для говорющої риби є світ риб? Світ людей?

Що спільного в обох світах?

Як, на вашу думку, чому немає відмінностей?

Як ви поясните стан, настрій риби, яка перебуває між двома світами?

Доповніть рисунок, зазначивши світ риби, зазначивши цитати із тексту.

То чи зможе чужий серед своїх стати своїм серед чужих? (Ні, тому що обидва світи є чужими, неприйнятними для говорющої риби – інакомислячої, унікальної особистості. «Говорющих риб», як правило, «жахаються» і соромляться, їх мають за божевільних, їх винятковість заважає і дратує.)

Хто в цьому винен? Відповідь на це кожен має свою.

Як вам здалося, ми розкрили тему нашого уроку?

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності.

VII. Домашнє завдання.

-Знайти літературні зв’язки даного твору із творами світової літератури.

-Написати твір-мініатюру :Проблема людських стосунків у казці-притчі Е.Андієвської «Говорюща  риба».

Урок- мандрівку доцільно проводити в середніх класах. Особлива атмосфера загадковості, бажання зрозуміти вчинки героя панує на уроках- подорожах до країни яянів за твором Емми Андієвської «Казка про яян». Цікавим й результативним буде й урок- подорож із героєм А. Чайковського Павлусем із повісті «За сестрою», коли діти об єднуються в групи , у кожній з яких повинні бути обрані капітан, екскурсовод, художник, літописець,  що отримують відповідні індивідуальні, диференційовані, особистісно орієнтовані завдання.

На уроках, де можна провести паралель із твором світової літератури, влаштовую зустрічі представників різних епох,  різних літературних творів.

Наприклад, під час вивчення байкарської творчості Григорія Сковороди влаштовую «Зустріч  крізь віки Езопа і Григорія Сковороди».

Така діяльність на уроці дала можливість відзначити, що у школярів виробилась звичка зосереджуватися, самостійно думати, вони стали доброзичливішими  у спілкуванні з однокласниками під час занять, бадьорішими, у них з’явилось бажання вчитися.

Вважаю, що створити педагогічну ситуацію успіху, не залишивши поза увагою думку кожної дитини залучити учнів до діяльності, проявити умови для самовдосконалення особистості, активізувати навчальні можливості учня допомагають інтерактивні форми роботи.

Суть  процесу соціалізації    в навчання  полягає  в  тому,  що  навчальний  процес  відбувається  за  умови  постійної,  активної  взаємодії  всіх учнів.  Це  співнавчання,  взаємонавчання  (  колективне,групове, навчання  у  співпраці),  де  і  учень  і  вчитель є  рівноправним,  рівнозначними  суб’єктами  навчання,  розуміють,  щовони  роблять,  рефлексують  з  приводу  того,що  вони  знають, вміють  і  здійснюють.

У  своїй   практиці  при  проведені  уроків  української  словесності  з  використанням  елементів інтерактивних технологій рухаюся за принципом   від простішого до складнішого. Тобто спочатку вибираю і застосовую на уроках менш складні інтерактивні вправи, намагаюся зацікавити учнів інтерактивним навчанням. Наприклад, дуже часто впроваджую такий різновид загального обговорення, як «мікрофон», який надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Наприклад, у кінці уроку за п’єсою Котляревського «Наталка Полтавка» звертаюся до учнів з такими словами: «Щастя у кожного своє, і кожен розуміє його по-своєму. Та іноді за щастя треба боротися так, як героїня твору Котляревського, яка здобула омріяне, і це омріяне є результатом наполегливої боротьби. Для Наталки Полтавки бути щасливою означає бачити поряд кохану людину. А у чому вбачаєте зміст щастя ви? (метод «мікрофон»).

Для доведення своєї думки стосовно тієї чи іншої ситуації, висловлення своєї позиції щодо вчинку героя використовую метод «обери позицію» . Наприклад, на уроці за романом Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» роблю це так: «Отож суд визнав Чіпку винним, злочинцем». Хто заявив на нього в управу?

Як ви розумієте вчинок матері, яка не приховала злочин сина? (метод «Обери позицію»:засуджую-виправдовую).

Добрий результат для колективного обговорення у вирішенні якоїсь проблеми дає метод «мозковий штурм», за допомогою якого можна знайти вирішення проблемного питання, спонукати учасників проявити свою уяву чи творчість, вільно виражати думки і знайти кілька рішень з конкретної теми.

Для одночасного включення всіх учасників в активну роботу ефективно працює метод «карусель» особливо тоді, коли хочу інтенсивно перевірити обсяг і глибину знань теорії, пропоную учням підготувати запитання з конкретної теми на маленьких аркушах, а на звороті написати своє ім’я. Під час роботи партнери ставлять один одному запитання, і у разі правильної відповіді учень одержує від автора запитання цю картку.  У кінці вправи підраховуються кількість зароблених карток і отримані бали.

         Така організація роботи з учнями дала можливість розв’язати ряд педагогічних завдань і домогтися   певних результатів:

- навчити учнів аргументувати власні думки, змінювати їх;

- сформувати в них навички самооцінки, самоконтролю своєї навчальної діяльності;

- сприяти розвитку творчого мислення, культури спілкування, виховувати активну особистість;

- стимулювати уяву учнів, народження мовних ідей, пошук  альтернативних рішень;

- створювати успішну адаптацію учнів до сучасних соціально-економічних умов життя;

- формувати потреби в знаннях, високих мотивах навчання і прагнення до самоосвіти.

  У своїй професійній діяльності велику увагу приділяю роботі з обдарованими дітьми, сприяю розвиткові їх творчих здібностей. Для цього застосовую такі форми роботи:

- ситуаційна драматизація ( навмання називаються слова, які необхідно ввести в одне речення: бібліотека, сонце, океан- Бібліотека- це океан знань, завдяки якому можна засвітити сонце розуму

- « чарівна скринька « із « банку творчих завдань» дитині пропонується вибрати те, яке їй подобається;

- підготовка інтерв’ ю з письменником або персонажем твору;

- складання сенкану (для характеристики найголовніших якостей характеру персонажа);

- повідомлення про літературного героя від імені персонажа;

- написання творів- перевтілень;

- творчі п’ятихвилинки.

 Багато працюю і в позаурочний час, готуючи учнів до участі в конкурсах та олімпіадах.

На сьогоднішній день уже маю певні досягнення: друковані роботи на Методичному Порталі: «Завдання з української мови ,ЗНО»,  презентація  «Виготовлення ангела-оберега для воїнів АТО», презентація «Лексико-сементичний аналіз молодіжного сленгу»,презентація «Використання військової лексики в романі С.Лойка «Аеропорт», методична розробка «СОЦІАЛІЗАЦІЯ  ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОЇ  ПОЗИЦІЇ  УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ». Маю власний сайт.

Результативність учнів ІІ етапу мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка конкурс  ім. Т. Шевченка

 (2014– 2015 н.р.)-  ІІ,ІІІ місця (районний рівень)

(2015 - 2016н.р.)-  І  місце (районний рівень)

(2016 - 2017н.р.)- ІІІ місце (районний рівень)

Результативність учнів ІІ етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

(2013 – 2014 н.р.) –ІІ  місце (районний рівень);

(2015 – 2016 н.р.) -І місце (районний рівень)

Підсумовуючи свій досвід, мушу сказати, що учительська справа, дійсно, нелегка і, щоб досягти чогось на цій ниві, необхідно пам’ятати: що немає нічого, що не долалось би працею. Такі слова часто кажу своїм вихованцям і такі ж вимоги ставлю до себе особисто: «Для людини з талантом і любов’ю до праці не існує перешкод» (Людвіг ван Бетховен).

Антуан де Сент – Екзюпері писав:

«Звичайно, покликання допомагає звільнити в собі людину, але треба ще, щоб людина могла дати волю своєму покликанню».

Вважаю, що у тому, що маю можливість реалізувати себе як учитель і працювати за покликанням, мені пощастило. Адже завдяки велінню долі працюю у Криворізькій середній школі № 103 за фахом «Учитель української мови і літератури».

Глибоко переконана у тому, що кожна людина може досягти  високої майстерності в тій чи іншій галузі, але за умови, якщо буде багато працювати, самовдосконалюватися і розвиватися, якщо ставитиме собі мету, до якої ітиме, вперто долаючи перешкоди і набуваючи досвіду крок за кроком.

         Тому намагаюсь бути активною на педагогічній ниві, прагну до постійного самовдосконалення як учитель. А ще мені здається, що немає більшого щастя в учительській діяльності, ніж бачити вогник в очах вихованців, відчувати себе потрібною, тішитися успіхами учнів, бо їх досягнення – це моє натхнення.